Народився: 26 грудня 1994 р., с. Павлівка, Близнюківський район, Харківська область.

Загинув: 9 лютого 2015 р., с. Логвинове, Бахмутський район, Донецька область.

Звання: Старший солдат.

Посада: Водій.

Підрозділ: 101-а окрема бригада охорони ГШ ЗСУ.

Обставини загибелі: Зник безвісті 09 лютого 2015 року. В 8.00 09.02.2015 року з території базового табору штабу сектору “С” (м. Дебальцеве), в складі колони вантажних автомобілів виїхав на автомобілі КамАЗ 4310 (військовий номер 0391 А1). Автомобіль рухався за маршрутом: Дебальцеве-Артемівськ-Краматорськ-Ізюм-Харків за шинами до БТРів. Іхало в машині тільки 2 чоловік: старший машини підполковник Недоводієв Микита Олександрович та Вадим. Загинув на трасі Дебальцеве-Артемівськ у верхній частині “дебальцевського виступу” в с. Логвинове Артемівського району Донецької області, колона автомобільної техніки потрапила у засідку диверсіонно-розвідувальної групи ворога та під потужним артилерійським обстрілом та зі стрілецької зброї противника колона автомобільної техніки була знищена. Наприкінці серпня 2019 року за допомогою молекулярно-генетичного порівняльного аналізу було встановлено, що одне з тіл військовослужбовців, вивезених 13 березня 2015 року з району Дебальцевого, не ідентифікованих та похованих на Краснопільському кладовищі міста Дніпро, належить саме Вадиму Олександровичу Федорченку. Перепоховали 14 вересня 2019 року в рідному селі.

Сімейний стан: Залишились батьки та брат.

Місце поховання: с. Павлівка, Близнюківський район, Харківська область.

Портрет на меморіалі “Стіна пам’яті полеглих за Україну” у Києві: секція 6, ряд 9, місце 13.

Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року, “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).